Ар'єв Володимир Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ар'єв Володимир Ігорович
Народився31 березня 1975(1975-03-31) (49 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьжурналіст, політик
Alma materННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання, Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України VI скликання
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України, представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[3] і народний депутат України
ПартіяПолітична партія «Наша Україна» і Європейська Солідарність[4]
Автограф
Нагороди
Заслужений журналіст України
Сайтariev.info
Україна Народний депутат України
6-го скликання
НУНС 23 листопада 2007 — 12 грудня 2012
7-го скликання
Батьківщина 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019
9-го скликання
Європейська Солідарність 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Володи́мир І́горович А́р'єв (нар. 31 березня 1975(19750331), Київ, УРСР) — український політик, продюсер та журналіст. Автор проєкту журналістських розслідувань «Закрита зона». Народний депутат України з 2007 року, Віцепрезидент ПАРЄ (2015 та 2018 року), голова Комітету ПАРЄ з питань культури, освіти, науки і медіа (2016-17 роки). Почесний член ПАРЄ, нагороджений медаллю ПАРЄ у червні 2022.

Має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла. 11 вересня 2019 року президент Володимир Зеленський скасував указ про надання рангу своїм указом 680/2019, позбавивши Арʼєва та низку інших осіб дипломатичного рангу[5][6][7]. 24 листопада 2022 року даний указ Зеленського було скасовано Верховним судом України у справі 9901/58/20, таким чином, ранг Надзвичайного і Повноважного Посла було відновлено[8][9].

Освіта

[ред. | ред. код]

Кар'єра

[ред. | ред. код]
Володимир Ар'єв на мітингу в 2007 році
  • Лютий 1993 — жовтень 1994 — асистент кореспондента, стрингер української та російської служб, BBC в Києві.
  • Жовтень 1994 — січень 1996 — спеціальний кореспондент, ведучий програми «Вікна-новини», ММЦ «Internews».
  • Січень 1996 — травень 1996 — спеціальний кореспондент, ТІА «Вікна-новини»[10].
  • Травень 1996 — листопад 1996 — ведучий блоку новин програми «Доброго ранку Україно!», УТ-1.
  • Листопад 1996 — вересень 2003 — спеціальний кореспондент інформаційно-аналітичної служби, телеканал «Інтер».
  • 2002 — журналіст ТСН, студія «1+1».

Вересень 2003 — березень 2004 — незалежний журналіст, автор програми «Не-провінція» (СТБ), позаштатний автор тижневика «Дзеркало тижня».

Березень 2004 — грудень 2005 — керівник та автор програми журналістських розслідувань «Закрита зона» на 5 каналі, протягом цього часу проєкт здобув дві премії «Телетріумф». У 2017 році програму було відновлено на каналі Прямий. Програму виробляв продюсерський центр «Закрита зона», що належав Ар'єву й журналістці Наталці Фіцич. Згодом проєкт почав виробляти програми розслідувань «Перший відділ», «Останнє попередження», «Попередження», документальний цикл «Відкрита зона», знімав документальні фільми[11].

З 2006 — директор ТОВ "Студія «Зміна».

Політика

[ред. | ред. код]

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 10 в списку. На час виборів: директор ТОВ "Студія «Зміна», безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з 23 листопада 2007). Член Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією у Верховній раді (26 грудня 2007 — 16 січня 2008), голова підкомітету з питань контролю за реформуванням, кадровим та ресурсним забезпеченням органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з 16 січня 2008).

На виборах до Верховної ради 2012 року, як безпартійний, обраний у народні депутати VIII скликання у окрузі № 218, Київ. Суб'єкт висування — партія «Батьківщина»[12].

Навесні 2014 року на виборах Президента України очолював штаб Петра Порошенка у Київській області.

На дострокових виборах 2014 року до Верховної ради VIII скликання висунутий «Блоком Петра Порошенка» та повторно обраний в окрузі № 218 у Києві. Набрав 63,46 % голосів виборців[13].

У січні 2015 року був обраний головою української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, віце-президент ПАРЄ у 2015. Є членом фракції Європейської народної партії в ПАРЄ. 25 січня 2016 року був обраний президентом Комітету ПАРЄ з питань культури, освіти, науки і медіа на два роки. У січні 2018 повторно обраний віце-президентом ПАРЄ[14].

У вересні 2018 року Арʼєв як голова української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи заявив про плани подати у відставку, якщо організація ухвалить рішення повернути Росію до своїх членів[15]. Це було зроблено у червні 2019 року, коли російську делегацію повернули до ПАРЄ і відновили всі її попередні повноваження. Після цього делегація України в Парламентській асамблеї оголосила, що не братиме участі в її роботі. 26 червня 2019 року Арєʼв покинув посаду[16][17].

У Верховній раді України IX скликання — член Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації[18][19], обраний від партії Європейська солідарність, №17 у списку[20]. У Верховній раді: член делегації Верховної ради у Парламентській асамблеї ЄС - Східні сусіди (ПА ЄВРОНЕСТ), також є членом груп із міжпарламентських зв'язків із Ізраїлем, Литвою, Францією, Німеччиною, Польщею, Канадою та Великою Британією[20].

31 травня 2019 року був обраний у центральну політраду партії «Європейська солідарність»[21].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Відзнаки

[ред. | ред. код]
Володимир Ар'єв
у соціальних мережах
Володимир Ар'єв на сайті Facebook
Володимир Ар'єв на сайті Twitter

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. ↑ http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=7025
  4. ↑ http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/11118
  5. ↑ Зеленський скасував присвоєння дипломатичного рангу Логвинському, Ар’єву та Герасимову. hromadske (укр.). 11 вересня 2019. Процитовано 30 жовтня 2024.
  6. ↑ https://www.president.gov.ua/documents/6802019-29561
  7. ↑ Зеленський позбавив Герасимова і Ар’єва дипломатичних рангів. Українська правда (укр.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  8. ↑ ZakonOnline (14 липня 2021). Рішення від 12.07.2021 по справі № 9901/58/20 Касаційний. zakononline.com.ua (рос.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  9. ↑ ZakonOnline (14 грудня 2022). Постанова від 24.11.2022 по справі № 9901/58/20 Велика Палата. zakononline.com.ua (рос.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  10. ↑ Інформаційна програма «Вікна-Новини» на СТБ відзначає ювілей і змінює графічний дизайн. detector.media (укр.). 4 вересня 2015. Процитовано 30 жовтня 2024.
  11. ↑ Володимир Ар’єв відроджує «Закриту зону» на Прямому каналі. antonina.detector.media (укр.). 10 серпня 2017. Процитовано 30 жовтня 2024.
  12. ↑ Ар'єв Володимир Ігорович [Архівовано 1 листопада 2012 у Wayback Machine.] Центральна виборча комісія України
  13. ↑ АР`ЄВ ВОЛОДИМИР ІГОРОВИЧ. Рада - все про Верховну раду України (укр.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  14. ↑ Володимир Ар'єв: досьє, обіцянки, рейтинг » Слово і Діло. Слово і Діло (укр.). 9 лютого 2022. Процитовано 30 жовтня 2024.
  15. ↑ Представник України в ПАРЄ заявив, що піде з Асамблеї в разі повернення туди РФ. hromadske (укр.). 18 вересня 2018. Процитовано 30 жовтня 2024.
  16. ↑ Українська делегація покидає ПАРЄ після повернення Росії всіх повноважень. hromadske (укр.). 26 червня 2019. Процитовано 30 жовтня 2024.
  17. ↑ Глава делегації Великої Британії у ПАРЄ приєднався до демаршу через повернення росіян. Українська правда (укр.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  18. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  19. ↑ Ар'єв Володимир Ігорович. Рада - все про Верховну раду України (укр.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  20. ↑ а б Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 30 жовтня 2024.
  21. ↑ Партія Порошенка затвердила нове керівництво. Список. LIGA. 31 травня 2019. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 20 січня 2020.
  22. ↑ а б Ар'єв Володимир Ігорович. LB.ua. 7 листопада 2023. Процитовано 30 жовтня 2024.
  23. ↑ Володимир Ар'єв — лауреат премії імені Олександра Кривенка «За поступ у журналістиці».[недоступне посилання]
  24. ↑ Відомий український журналіст дасть майстер-клас у Кропивницькому. cbn.com.ua (укр.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  25. ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2006 року № 694/2006 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»
  26. ↑ Ар'єв Володимир. LIGA (укр.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  27. ↑ Арʼєв Володимир Ігорович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 30 жовтня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ар%27єв_Володимир_Ігорович&oldid=43790428